З квітня 2011 року нотариуси та особи, що вчиняють нотаріальні дії мають не лише посвідчувати заповіти, але й забезпечувати державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі. Це передбачено змінами до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат», зміни до яких внесені після ратифікації у 2010 році «Конвенції про систему реєстрації заповітів». Крім того реєструвати доведеться будь-які зміни до заповітів, а також відмову від нього.
Наявність реєстру дасть змогу дізнатися про наявність заповіту й тим спадкоємцям, які знаходяться за кордоном.
Зміни будуть стосуватися лише тих заповітів. які будуть посвідчуватис після набрання законної сили нововведеннями. Проте рекомендується перевірити наявність заповіту у зазначеному реєстрі і якщо він там відсутній, то внести його до реєстру.
Перевагою таких змін є те, що спадкоємці зможуть дізнаватися про наявність заповіту в будь-якй час та у будь-якого нотаріуса, а не обов’язково за місцем останнього прживання спадкодавця. Відпадає необхідність очікувати 6 місяців для виявлення наявності заповіту. Будь-яка особа, яка вважає себе спадкоємцем за заповітом може надати свідоцтво про смерть та з’ясувати наявність даного документа та місце його знаходження.
| 
